Почну розповідь, як почалась моя любов до наків.
Колись давно, потрапивши на один із форумів кладошукачів, начитавшись звітів з полів і лісів загорівся і я цим хобі. Перший металошукач мені допоміг замовити прохаваний камрад-земляк, то була Терра 50, приїхала мені укрпоштою з Криму, зі слів продавця - заговорена на клади і різні ніштяки у вигляді цінних і бажаних знахідок)) Всё так і було, заговори спрацювали через місяць копання різного шмурдяка...новачкам везе як то кажуть. І все,з того дня катуха конкретно поїхала, точніше кукуха). За рік часу я вже достатньо в'їхав в тему копу і в 2011 сам почав писати ті звіти на форумі. Якраз в той час стало питання, що ж обрати для колекціонування, яку тему? Різне знаходив, але вістря не йшли, що і не дивно, це були ті роки, коли в пріоритеті було копати лише кольорові сигнали)
Короче кажучи, тяга була лише до наків, все інше викликало спортивний інтерес, справжнє хобі з інколи приємними бонусами. Підкупив наків, хімії, сам все почистив, законсервував, оформив в рамку і міг годинами сидіти і дивитись на неї, як аутист, саме так зі сторони це виглядало. Але не пройшло і півроку, як все почало сипатися і прийняв рішення продати вістря, щоб повністю не було втрачено артефакти, хтось все зробить професійно і збереже їх. Після цього повністю переключився в свою тему копу - КР, і занурився в неї з головою. Почав і потрохи пов'язувати своє колекціонування з цією темою. Але настав важкий час в житті і довелося все продати, було важко, пустота і байдужість, як до копу, так і до колекціонування...стало все не цікаво, ніякого кайфу від копу, а кайф має бути, це ж хобі завжди було а не заробіток. Одного разу витягнули мене приятелі в поля, ходимо-бродимо, знахідки йдуть, але байдужість не проходить. Знову сигнал, перебираю рукою відвали (я ще й досі динозавр - ніяких пінів
), Опа - енколпіон, ну прикольно вже другий сьогодні, але не кайф...і тут помічаю щось поряд з ямкою, за крок від неї просто зверху на свіжезораному полі вигрівається на сонечку нак, піднімаю, клас! Двушип черешковий, з довгою шийкою... і це було як прозріння для мене! ось воно, те від чого кайф! Фото з того дня прикріплюю нижче...По факту вістря - це перше, що хотілося колекціонувати, вони і повернули мене до "життя", більше 10 років я цікавлюся лише цією темою.
P.S. Всі фото що будуть в цій темі, взяті з інтернету, або відносяться до предметів, котрі колись були надані мені на фотографування і взяті з бази фотогалереї
