Джерела з нумізматики Далекого Сходу

[aviavitas]

З прийдешнім Новим роком!
Монетоподібний амулет часів династії Цін, 32 мм у діаметрі. Хай збудуться побажання:
Аверс: 百子千孙 Сотні синів і тисячі онуків
Реверс: 福寿康宁 Удача, довголіття, здоров'я та мир.

Амулет

https://www.facebook.com/share/p/1DQC7KU6C2/

[aviavitas]

Перехідна епоха: Поява технологічної еволюції та форми (середина періоду Воюючих держав, приблизно IV століття до н. е.)
Період середини Воюючих держав (близько IV століття до н. е.) був вирішальним «перехідним періодом» в історії китайської монетної справи. У цей час монети вже не були просто «бронзовими мініатюрами» сільськогосподарських знарядь чи знарядь праці, а почали перетворюватися на справжню символічну валюту.
Нижче наведено репрезентативні монети та характеристики «технологічної еволюції» та «форми письма» цього етапу:
1. Держава Ці: 齊法化 Ці Фа Хуа (齊大刀великий ніж Ці) – вершина форми письма
Репрезентативні монети:
• «齊法化 Ці Фа Хуа» (ніж із трьома символами)

Ці Фа Хуа

• «齊之法化 Ці Чжи Фа Хуа» (ніж із чотирма символами).

Ці Чи Фа Хуа

Характеристики форми: Символи на ножі Ци називають «перлиною монетного письма Воюючих держав». Їхні символи видовжені, штрихи тонкі, але дуже еластичні, а витоки часто закруглені, що створює динамічну красу, подібну до течії води. Особливої уваги заслуговує символ «化» (давня грошова одиниця), де останній штрих часто видовжений, демонструючи сильний каліграфічний стиль.
Технологічна еволюція: Технологія лиття монет Ци була найдосконалішою на той час, що призводило до появи товстих, важких монет з високо рельєфними символами (глибокі та чіткі літери) та акуратними краями. Це відображає високий рівень майстерної технології гравірування форм, яку опанувала Ци.
2. Держава Вей: 梁布 Лян Бу (平首方足布Плоскоголовий Бу з квадратною ногою) – Стандартизація та технологічний зсув. У середині періоду Воюючих держав, після того, як Вей перенесла свою столицю до Даляна, її технологія виготовлення монет зазнала якісного стрибка.
Репрезентативні монети:
«梁充釿 Лян Чун Цзінь» (Бу з мостовими ногами),
• «梁二釿 Лян Ер Цзінь» (Плоскоголовий Бу з квадратною ногою).

Лян Ер Цзінь

Характеристики форми: Символи в цей час почали відходити від незграбного та невимушеного гравіювання раніше «порожнистого Бу», стаючи більш регулярними. Хоча символи все ще були написані шрифтом Великої печатки, лінії стали більш рівними та плавними, а композиція почала підкреслювати гармонію з формою монети (наприклад, символи були розподілені вертикально вздовж корпусу монети).
Технологічна еволюція: Держава Вей першою завершила еволюцію від «порожнистого» до **«плоскоголового»**. Це означало, що процес лиття перейшов від «складних тривимірних глиняних форм» до «лиття за плоскими головками», що значно покращило ефективність виробництва та дозволило більш точне гравіювання символів.
3. Вей та Цінь: Поява круглих монет – гармонія форми та символів. У середині періоду Воюючих держав обидві держави Вей та Цінь почали виготовляти круглі монети з круглими отворами, що ознаменувало революцію у формі монет.
Типові монети: круглі монети Вей з ієрогліфами "共" (Гун) та "垣" (Юань); круглі монети Цінь з ієрогліфами "两" (Лян) та "一两" (І Лян).

Гун

Юань

І Лян

Характеристики плавності: ієрогліфи на круглих монетах були переважно окремими ієрогліфами, відлитими на круглій поверхні. Щоб адаптуватися до круглого простору, лінії ієрогліфів почали демонструвати тенденцію до заокруглення та обіймання. Наприклад, горизонтальна лінія ієрогліфа "共" (Гун) має легкий вигин, демонструючи стримане, але гармонійне відчуття плавності.
Технологічна еволюція: Поява круглих монет ознаменувала початок відходу монет від форм сільськогосподарських знарядь, повністю зміщуючи їх до абстрактної геометричної естетики. Це заклало технологічну основу для круглих монет з квадратними отворами, випущених після об'єднання Цінь.
4. Держава Янь: Перехід від монет-ножів із загостреним головкою до монет-ножів династії Мін – Проста динаміка
Типи монет: Ранні **"針首刀 ніж із голчастою головкою" або "尖首刀 ніж із загостреним головкою"**.
Характеристики форми: Ранні монети-ножі держави Янь мали дуже прості написи, здебільшого окремі символи або назви місць. Хоча вони не були такими вишуканими, як ножі Ци, вільно вирізьблені лінії мали первісну "дику красу" та мінімалістичне відчуття плавності.
Технологічна еволюція: До середини періоду Янь держава почала об'єднувати ці розрізнені символи в символ **"Мін"** (або "Янь"), утворюючи знаменитий "明刀 ніж Мін".

Мін

Це об'єднання ознаменувало свідоме ствердження державою авторитету своїх написів на монетах.
https://www.facebook.com/share/p/17faATwHLP/

[aviavitas]

嘉靖十一两 Цзяцзін Тунбао з написом «десять один Лян» на реверсі — це десятицянева монета, викарбувана Міністерством робіт на тринадцятому році правління імператора Цзяцзіна династії Мін (1534). Напис на реверсі вказує на те, що номінал становить десять цяней, а вага — один лян.

Цзяцзін

https://www.facebook.com/share/p/1CDLRW15GD/

[aviavitas]

ЯПОНІЯ: Бункю, 1861-1864, AE 100 мон (35,43 г 42 мм), монетний двір Акіта, провінція Дева, H-7.1, JNDA-139.12, 44 мм, Акіта Намі Сен (хвиляста монета Акіти), двадцять одна хвиля // витиснена акіта знизу, VF. Хоча спочатку вони оцінювалися в 100 монів, їхня непопулярність зрештою знецінила їхню вартість. Дизайн хвилі має той самий дизайн, що й звичайні грошові монети Каней Цухо з хвилями на звороті. Вони були відлиті з міді з шахти Аніяма.

Бункю

https://www.facebook.com/share/p/17k3hqm7D1/