Доісторична Греція та догрецький субстрат

[Don M]

Доісторична Греція — хронологічний період в історії Греції з часів палеоліту і до виникнення елладської цивілізації.

Основні віхи
Найдавніші з неолітичних поселень у Греції виникли на території Фессалії. Поселенці вирощували злаки (пшеницю та ячмінь), а також розводили дрібну домашню худобу. На зламі 4 і 3 тисячоліть до н. е. починають зводитись будинки з саману, між якими прокладені дороги. У центрах поселень споруджувались великі будівлі для вождів — так звані, «протопалаци». Найхарактернішими зразками неолітичних поселень Греції є Діміні, Диспіліо, Лерна і Сескло в материковій Греції, а також ранній шар Кносса на Криті.

1960 року у Петралонській печері на півострові Халкідіки грецький археолог Аріс Пуліанос знайшов череп архантропа, вік якого, як стверджують деякі дослідники, становить близько 700 тисяч років. Це найдавніша людина Європи

Хронологія
Один з варіантів хронології доісторичної Греції базується на даних радіовуглецевого датування печери Франхті. Печера Франхті є унікальним прикладом майже безперервного проживання людей на одній території протягом декількох тисячоліть. Тут виявлені шари часів палеоліту і мезоліту.

Хронологія А
Материкова Греція в цілому (в тому числі Фессалія, Центральна Греція та Пелопоннес). Наведені нижче дати — калібрована хронологія.

Докерамічний неоліт — близько 6800 — 6500 рр. до н. е.
Ранній неоліт — близько 6500 — 5800 рр. до н. е.
Середній неоліт —близько 5800 — 5300 рр. до н. е.
Пізній неоліт — близько 5300 — 4500 рр. до н. е.
Кінцевий неоліт — близько 4500 — 3200 рр. до н. е.

Хронологія В
Хронологія В, або також Хронологія печери Франхті. Наведені нижче дати некалібровані, тобто засновані на радіовуглецевому датуванні і не зіставлені з даними сусідніх археологічних культур через їх відсутність. Дати наводяться з формулюванням «b.p.» (тобто до «теперішнього часу», під яким умовно розуміється 1950 н. е.).

Палеоліт — близько 25,000 — 10,300 b.p.
Мезоліт — близько 10300 — 8000 b.p.
Докерамічник — неоліт 8000 — 7700 b.p.
Ранній неоліт — близько 7700 — 7000 b.p.
Середній неоліт — близько 7000 — 6500 b.p.
Пізній неоліт — близько 6500 — 5700 b.p.
Кінцевий неоліт — близько 5700 — 4600 b.p.[2]

Догре́цький субстра́т — термін, що позначає невідому мову або мови, ймовірно поширені на території Стародавньої Греції до приходу носіїв протогрецької мови. Вважається, що грецька мова запозичила велику кількість слів та власних назв з догрецької мови або мов, оскільки помітна частина грецьких слів не може бути пояснена з реконструкції прото-індоєвропейських коренів і морфем.

В археології догрецький субстрат асоціюється з раннім і частково середнім періодом елладської цивілізації материкової Греції, а також з мінойською і кікладською цивілізаціями на островах Егейського моря. Після виникнення мікенської цивілізації, що поглинула три попередні, починається стрімка асиміляція догрецького населення. В епоху Геродота багато зі згадуваних ним народів збереглися лише в легендах.

Грецькі історики згадують низку народів, що мешкали на Балканському півострові, на західній частині Малої Азії і на островах Егейського моря до приходу греків. На Криті існувала Мінойська цивілізація, вплив якої простежується також на Балканах і Кікладах; крім мінойців, на Криті мешкали пеласги і кидони. У материковій Греції найчисленніших плем'ям були пеласги; крім них, згадуються також мінійці, кавкони, лелеги, аркадійці, дріопи, кінурійці, курети, молосці, телебої. На крайньому заході Малої Азії жили лелеги, пеласги, тевкри, терміли, тирсени.

Мінойська цивілізація залишила велику кількість писемних пам'яток, але мінойська мова поки залишається незрозумілою. Тирсени надійно ідентифікуються з етрусками, а пеласги неодноразово розглядаються в давньогрецьких джерелах як близький етрускам народ. В єгипетських джерелах XIII століття до н. е. серед «народів моря» ймовірно згадуються пеласги (вони ж філістимляни?), тірсени (етруски), можливо, також тевкри.

Етнічна приналежність інших народів, а також походження даних народів і родинні зв'язки між ними залишаються предметом спекуляцій через відсутність їхніх письмових пам'яток.

Слова ймовірно догрецького походження
Особисті імена (наприклад, грец. Οδυσσεύς Одіссей).
Теоніми (наприклад, грец. Ερμής Гермес).
Морські і корабельні терміни (наприклад, грец. θάλασσα «море»).
Слова, пов'язані з середземноморським сільським господарством (напр. грец. ϝἐλαία «олива», грец. άμπελος «вино»).
Назви правителів (наприклад, грец. Τύραννος «тиран»).
Будівельні технології (наприклад, грец. πύργος «вежа»).
Терміни, пов'язані зі світоглядом (наприклад, грец. Κόσμος «всесвіт», букв. «прикраса», грец. ουράνος «небо», букв. «навіс»).
Топоніми з суфіксами-νθ-(наприклад, грец. Κόρινθος Коринф, грец. Ζάκυνθος Закінф),-σσ-(наприклад, грец. Παρνασσός Парнас) і-ττ-(наприклад, грец. Λυκαβηττός гора Лікабет).

(Матеріали з Вікіпедії)