УКРАЇНСЬКИЙ ФОРУМ КОЛЕКЦІОНЕРІВ

Чому нам цікаві монети, які мали обіг у Китайській імперії та сусідніх державах. Саме на частині колишньої території Китаю розташований так званий "зелений клин" - місцевість яку заселили українські козаки - переселенці на Дальньому Сході і відповідно доторкнулись до історичних артефактів регіону. Усвідомлюючи зростаючу вагу впливу країн Дальнього Сходу на розвиток людства буде доречно мати в полі зору їх нумізматику.
До 20 століття монети Китаю, Кореї, Японії і В'єтнаму виготовлялись литвом з бронзи, круглої форми з квадратним отвором посередині, з обох сторін мали ободки навколо отвору і на краях монети. На аверсі зображались чотири ієрогліфа, два з яких, поєднуються 通寶 «тунбао» (обігова монета), 元寶 «юаньбао» (основна монета) або 重寶 «чжунбао» (важка монета), а інші два - позначали девіз ери (періоду правління) і датували монету. Порядок читання напису: «по колу» - верхній, правий, нижній, лівий ієрогліфи або «хрестом» - верхній, нижній, правий, лівий. Реверс може бути або без знаків, або містити ієрогліфи. Ще існували литі грошові знаки цього регіону дещо інакшого вигляду - бронзові монети у вигляді знарядь праці (лопати, мотики, ножі і т.п), монетоподібні амулети та золоті і срібні злитки.
Для Китаю кращими джерелами нумізмати вважають англомовні:
1) Hartill D. Cast Chinese Coins 2) David Hartill. Cast Chinese Amulets 3) Ancient Chinese coins - група в соціальній мережі FB

До англомовних джерел також належать:
• Каталог David Jen. Chinese Cash. Identification and Price Guide. 2000 by Krause Publications, Inc. • Сайт Oriental Coins Database www.zeno.ru
До російськомовних джерел з нумізматики Далекого Сходу належать:
• Алексеев В.М. Описание китайских монет и монетовидных амулетов, находящихся в нумизматическом отделении Императорского Эрмитажа. СПб. 1907. • Алексеев В.М. Описание японских дореформенных золотых и серебряных монет коллекции Императорского Эрмитажа. СПб. 1913. • Быков А.А. Монеты Китая. — Л.: "Советский художник", 1969. — 80 с.: ил. Тираж 18000. • Мошнягин Д.И., Жук А.Б. Монеты зарубежной Азии и Африки ХІХ и ХХ века. Каталог. - М. "Наука". 1967. Тираж 12000. • Ивочкина Н. В. Возникновение бумажно-денежного обращения в Китае: Эпохи Тан и Сун. — М.: Наука, 1990. 192 с. 2300 экз. • Шевцов С.Н. Китайские монетовидные амулеты. Надписи, сюжеты, символы. - М. "Маска". 2019. - 912 с. Тираж 100.

Каталогом Краузе в своё время пользовался.
Хорошая вещь.

aviavitas писав: ↑27 листопада 2024, 18:03 Чому нам цікаві монети, які мали обіг у Китайській імперії та сусідніх державах.

Вітаю!
Гарна та цікава тема. От і підтримуйте її, не запускайте. Не тільки оглядом літератури, але й фотографіями, описами монет: звідки, під час правління якого правителя була випущена тощо. До речі, а фальшаки таких монет теж існують? З повагою.

Китайських, корейських, японських, в'єтнамських довідників та каталогів з нумізматики достатньо багато, проте вони вимагають знання відповідного ієрогліфічного письма. Завдяки інтернету та електронним перекладачам стало доступним користування нумізматичними сайтами країн Далекого Сходу. Наведу приклад:
Такий вигляд має стартова сторінка китайського сайту "Мережа цін на стародавні монети" https://www.59898.com/ А це її переклад Натискаючи відповідний напис маємо доступ до наступних розділів:
• монети династії Тан • монети династії Сун
• монети династії Юань
• монети династії Мін
• мідні монети династії Цин
• срібні монети династії Цин
• Республіка Китай
• Сунь Ятсен
• витрачати гроші - (це розділ про монетоподібні амулети) і т.д.
Цей сайт дає можливість відчути відмінність оригіналів, а ось приклад заново виготовлених фейків для туристів:
https://youtube.com/shorts/7d7VLSKUSZc? ... y39Y0RrIBj

Досліджуючи тему далекосхідної нумізматики важливо ознайомитись з основами ієрогліфічного письма. Каліграфія там сприймається як вид мистецтва. Доречі, це допомагає колекціонерам одразу відкинути фейки, адже взірець монети затверджував сам імператор. Такі високохудожні моделі-взірці для масштабного випуску називають материнськими. Їх розсилали до провінційних монетних дворів для тиражування. Ціни на материнські монети в Китаї надзвичайно високі.
Китайський ієрогліф у звуковому відношенні представляє склад, а в смисловому - ціле поняття, або складову слова. Основою для китайських ієрогліфів є 224 елемента, 124 з яких за суттю є окремими ієрогліфами із власним значенням, а решта 90 зустрічаються тільки у складних ієрогліфах. Отже поєднання цих 224 елементів утворює ієрогліфи китайського письма.
Вказівник до пошуку ієрогліфів у словнику має такий вигляд: Двома ієрогліфами позначали няньхао - девіз правління — гасло Імператорів Китаю та Японії, яке вони використовували протягом певного періоду. Дослівно — «назва років». Ці два ієрогліфа зазначалось на монеті, отже фактично були її датуванням. До прикладу наведу таблицю няньхао династії Цин: https://chinesecoins.lyq.dk/ZoomGallery/Qing.htm

Таблиця визначення няньхао на монетах династії Північна Сун (北宋; 960 - 1127) https://chinesecoins.lyq.dk/ZoomGallery ... rnSong.htm

Перші монети у Китаї почали відливати на чотири століття раніше, ніж в Європі. У ХІ ст. до н.е. у царстві Західне Чжоу їх виливали із бронзи. Здавна особливістю китайських монет був отвір посередині. Така форма була зручною, надто для збору великих сум у зв’язки.
Так само нанизували найдревніші товарогроші Китаю – мушлі каурі. Вони передували металевим грошам та деякий час перебували одночасно з ними в обігу. Їхнє схематичне позначення навіть відтворено у писемності Китаю – ієрогліфах слів «гроші», «ціна», «багатство», «товар», «купувати», «торгувати».
Крім мушель каурі, тривалий час у Китаї у якості грошей використовували бронзові злитки у формі знарядь праці: музичних пластин, ножів, дзвіночків, ключів, лопат, мотик. Із часом на цих монетах почали вказувати місце випуску і їхня вартість. https://chinesecoins.lyq.dk/ZoomGallery/Zhou.htm
Для обміну використовували і злитки золота.
Деякий час різні форми грошей використовували одночасно. Перший імператор об’єднаного Китаю Ши Хуанді (246–210 рр. до н.е.) зініціював будівництво Великої стіни для захисту від кочівників, уславився в історії величезним мавзолеєм із теракотовою армією, а також провів масштабну грошову реформу. Єдиною валютою відтепер стали круглі монети із квадратним отвором. А ось використовувати монети у формі знарядь, а також найрізноманітніші товарогроші (мушлі каурі, панцирі черепах, шовк і зерно) – заборонялося. Не менш важливою була реформа імператора У-Ді у 118 р. до н.е. Населенню деякий час було дозволено відливати монети самостійно, що катастрофічно вплинуло на якість грошей. Імператор увів в обіг нову монету вартістю 5 шу (за мірою ваги, яка дорівнювала 100 зернам проса), а також вилучив і переплавив усі монети, заборонивши виливати монети усім, крім державного монетного двору. Монета вартістю 5 шу відливалася у Китаї більш як 700 років!
У-Ді також був першим, хто встановив контакти із західними країнами. Щорічно він відправляв великі купецькі посольства на захід, започаткувавши Великий шовковий шлях.
Джерело:
https://www.facebook.com/share/p/1Aenh5eU6e/

Є ієрогліфи, що представляють цифри від нуля до дев'яти, та інші ієрогліфи, що представляють більші числа, такі, як десятки, сотні, тисячі і так далі. Для позначення номіналів монет використовувались числівники:
一 1 二 2
三 3 四 4
五 5 六 6
七 7
八 8
九 9
十 10 十五 50 百 100 百二 百五 千 1000

Одна з найвідоміших жінок в світовій історії ХІХ ст. Цисі (29 листопада 1835 - 15 листопада 1908) - правителька Цінського Китаю з 1860-х рр. до початку ХХ ст.
ВІДЕО студентів КНУ ім. Т.Шевченка про ЦИСІ:
https://youtu.be/z77TSjtFm5E